Інтенсивне вирощування бройлерів потребує точного підходу до годівлі. Звичайного зерна вже недостатньо – птиця потребує виваженого раціону, що покриває всі потреби швидкорослого організму. Один із головних інструментів, що допомагає досягти цієї рівноваги, – премікси для бройлерів. Це спеціальні суміші, які діють не гірше за добре налагоджений механізм. Вони не лише стимулюють ріст, а й сприяють збереженню здоров’я, підвищенню імунітету та продуктивності. Такий підхід дозволяє господарствам отримувати стабільний результат і мінімізувати ризики втрат.
Що входить до складу преміксів?
Премікс – це домішка для птахів, де кожен компонент виконує чітку функцію. На відміну від звичних кормів, він містить мікроелементи у високій концентрації, які легко засвоюються та швидко включаються в обмін речовин.До складу преміксів зазвичай входять:
- Мінерали: кальцій – для формування кісткової тканини, фосфор – для енергетичних процесів, магній і залізо – для кровотворення, мідь і цинк – для здоров’я пір’я та імунної системи.
- Вітаміни: A – для зору і шкіри, D3 – для кальцієвого обміну, E – антиоксидантна підтримка, вітаміни групи B – покращують апетит і роботу нервової системи.
- Амінокислоти: лізин, метіонін, треонін – будівельні блоки для м’язів. Їх дефіцит одразу відображається на прирості.
- Антиоксиданти: захищають клітини від окислювального стресу, зберігають цінність вітамінів у кормі.
- Ферментні комплекси – допомагають краще перетравлювати поживні речовини, особливо рослинного походження.
Деякі сучасні премікси також містять пребіотики, пробіотики, ензими та сорбенти токсинів, що додатково підтримують кишківник птиці.
Переваги використання преміксів у відгодівлі бройлерів
У сучасному птахівництві премікси стали незамінною ланкою ефективної годівлі. Їх регулярне використання дозволяє:- Прискорити темпи росту: птиця набирає масу швидко, рівномірно та без різких коливань.
- Поліпшити засвоєння кормів: навіть звичайні зернові перетравлюються ефективніше завдяки ферментам і вітамінам.
- Зміцнити кісткову систему: зменшується ризик ламкості кісток та кульгавості.
- Підвищити загальну життєздатність стада: премікси діють як імуномодулятори, особливо в перші тижні життя.
- Зменшити витрати на лікування: здорова птиця рідше хворіє, а отже – витрати на ветеринарію знижуються.
Як правильно використовувати премікси?
Навіть найкращий премікс втрачає ефективність, якщо ним користуватись неправильно. Основне правило: усе добре в міру.- Дозування: зазвичай 0,5–1% від загальної маси корму, або 500–1000 г на тонну. Передозування може дати зворотний ефект. Потрібно суворо дотримуватися рекомендацій на упаковці.
- Частота: премікси додають у корм щодня. Найкращий ефект – за безперервного використання.
- Форма змішування: обов’язково рівномірно розподіляти добавку в масі корму – вручну або за допомогою міксера.
- Поєднання: не варто комбінувати декілька преміксів одночасно, щоб уникнути конфлікту інгредієнтів.
- Зберігання: сухе, темне місце, захищене від вологи та гризунів.
- Також варто враховувати вік птиці: стартові премікси мають вищу концентрацію вітамінів і амінокислот, а от фінішні – менше білка, але більше компонентів, що сприяють нарощуванню м’язів.
Як обрати ефективний премікс?
Правильний вибір – половина успіху. На ринку представлено чимало варіантів, але орієнтуватися варто на декілька критеріїв:- Якість і репутація бренду. Перевірені виробники мають контроль якості, лабораторні тести й досвід.
- Призначення. Важливо знати, чи підходить премікс для стартового, ростового чи фінішного періоду.
- Умови господарства. Якщо бройлери вирощуються на глибокій підстилці або в клітках, потреби в мікроелементах можуть різнитися.
- Наявність додаткових компонентів. Наприклад, ферменти чи пробіотики – хороше доповнення до основного складу.
Успішне птахівництво починається з правильного годування. Саме премікси для бройлерів дозволяють сформувати повноцінний раціон і зробити його ефективним. Завдяки правильному використанню можна досягти високої продуктивності стада, стабільної якості м’яса та зменшення витрат. Головне – дотримуватися рекомендацій, враховувати особливості вирощування та не експериментувати навмання.