Серед тих, хто нині проходить лікування у реабілітаційному центрі Дніпра, – наш земляк, 52-річний Сергій. До повномасштабної війни він зводив будинки у місті. За понад 20 років побудував 6 дев?ятиповерхівок. А останні роки до великої війни мав власну справу – клінінгову компанію.
Але як тільки росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, разом зі старшим братом вирішив піти на захист країни.
"Рідним довго не казали, потім вже довелось зізнатись. Я займався будівництвом бліндажів, десь зо 4 десятки таких звів. Найважче було у будівництві – це постійні обстріли, які уповільнювали процес. Брат через деякий час звільнився, адже потрібно було доглядати батьків. А я продовжив служити. Доводилось займатись не лише будівництвом. У березні цього року під час евакуації нас накрили мінометами і я отримав поранення руки",
– розповів Сергій.
Шматок снаряда розміром близько 1,5 см потрапив у ліву руку. Після операції Сергій не міг нею користуватися та доглядати за собою, тож його направили у потужний медичний хаб Дніпра – реабілітаційний центр.
"За цей час, що я тут, уже можу нарешті брати гантелю у півтора кілограма, їжджу на машині з механічною коробкою. Тут дуже гарна команда, яка постійно вчиться та знає свою справу. Я дуже вдячний за порятунок",
– ділиться Сергій.
Увесь процес реабілітації пліч-о-пліч з військовим ерготерапевтка Анна. Фахівчиня каже: завдяки тому, що захиснику швидко дістали уламок, а також тому, що у Дніпрі він потрапив до гарного кісткового спеціаліста, вдалось зберегти руку.
"Хірурги зробили свої втручання дуже вчасно. Після загоєння ран він одразу перейшов до нашого відділення, де ми змогли надати реабілітацію вже на перших днях після дозволу кісткового хірурга. У пацієнта був набряк лівої кисті, не рухались фаланги пальців та дуже боліла рука. Після спеціальної оцінки та перевірки сили м?язів, ми розробили йому програму реабілітації. Це як і терапевтичні вправи, так і інші активності. Також ми призначили йому додатковий засіб – бандаж. Він допомагає утримувати суглоб та поліпшує можливість керування автомобілем. Як тільки Сергій до нас потрапив, набряк сягав у діаметрі аж 30 см. Зараз він зменшився удвічі. Пацієнт умотивований, і це допомагає як нам, так і йому успішно проходити реабілітацію",
– розповіла ерготерапевтка реабілітаційного центру Дніпра Анна.
Після реабілітації Сергій планує повернутися до своїх побратимів.
"Цей уламок, який потрапив мені у руку, думаю зберегти або ж на згадку, або у вигляді "подарунка" повернути власникам. А після нашої перемоги хочеться зустрітись зі своїми побратимами та згадати, як то було",
– ділиться військовий.