"Я возив бригади на різні аварії, які траплялись у місті. Могло бути і по кілька виїздів на день. Робота мені подобалась. А до цього працював на вантажних перевезеннях, але фірма розпалась і мені друзі порадили піти до КП "Дніпроводоканал", – розповідає Іван Снопенко.
На початку повномасштабної війни чоловіка мобілізували. Під час виконання одного із бойових завдань він зазнав важких поранень. У пана Івана вогнепальні осколкові поранення м`яких тканин скроневої ділянки зліва, правого плеча та лівої кисті. Усі ці травми змусили його покинути лави ЗСУ та повернутися до цивільного життя.
Після тривалого лікування Іван Миколайович продовжив діяльність у КП "Дніпроводоканал", але вже на посаді сторожа служби організації охорони та безпеки об’єктів підприємства, де працює з жовтня 2023 року.
"Мені вже зробили п?ять операцій, ще чекаю на три. За станом здоров?я я не міг повернутись назад на свою посаду, але і тут все влаштовує. Працюю одну добу, далі маю три вихідні. Тут зі мною охороняють територію ще дві собаки – Мартин та Рекс. А вдома теж є песик. Обожнюю чотирилапих",
– ділиться Іван Снопенко.
У пана Івана є дружина, 33-річна донька та маленька онука Діана. Незважаючи на зусилля медиків, стан здоров’я захисника поки залишається складним. Наразі він потребує вартісної операції в Європі.
Загалом, з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України до лав Збройних сил України стали 69 працівників КП "Дніпроводоканал", 17 працівників отримали поранення, 5 – віддали життя за свободу та незалежність України.